Випадки для коригування форм №1-ОПП та №5-ОПП

         Відповідно до ст.9 Закону України від 15.05.2003р. №755-IV»Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі Закон №755) в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містять дані, зокрема й про види діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, внесені на підставі відповідних заяв про державну реєстрацію документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.

         Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст.13 Закону №755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі.

         Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування ЄСВ, - відомостей про проведення такої реєстраційної дії.

         Реєстраційні заяви за ф№1-ОПП та за формою №5-ОПП затверджуються наказом Мінфіну від 09.12.2011р. №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів»(у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462).

         Платники податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, подають до контролюючого органу заяви за ф№1-ОПП (додаток 5 до Порядку)або за ф№5-ОПП (додаток 8 до Порядку), що містить інформацію про види діяльності в полях 6а та 4а»другорядні види діяльності» відповідно.

         Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо кількості видів діяльності, які має право використовувати у своїй діяльності суб»єкт господарювання.

         Тобто, суб»єкт господарювання , відомості про якого не включаються до ЄДР, який планує здійснювати більше 5-ти другорядних видів діяльності, при заповненні полів 6а ф№1-ОПП та полів 4а ф№5-ОПП «другорядні види діяльності»може у зручний для себе спосіб збільшувати кількість рядків.

         Щодо платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР, то інформацію про види діяльності контролюючий орган отримує  від державного реєстратора.

Платники податків самостійно обирають програмне забезпечення для формування та подання електронної звітності

         Державна фіскальна служба України забезпечує функціонування «Електронного кабінету платника»(ЕКП), за допомогою якого можливо сформувати та надіслати до органів ДФС електронні документи. Вхід до електронного кабінету платника» здійснюється за адресою:cabinet.sfs.gov/ua з використанням електронно-цифрового підпису (ЕЦП) будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів (АЦСК).

         При цьому перевірка ЕЦП здійснюється при вході в особистий кабінет ЕКП шляхом перевірки чинності посиленого сертифіката за даними відповідного онлайн сервісу (АЦСК). У разі якщо сервер АЦСК не доступний, ідентифікацію платника здійснити не можливо, про що платнику формується відповідне повідомлення.

         Крім цього, у рубриці «Електронна звітність» на офіційному веб-порталі ДФС розміщено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»(sfs.gov.ua/eleknronna-zvitnist).

         ДФС повідомляє, що прийняття та обробка «Єдиним вікном подання електронної звітності» електронних документів (податкова звітність, податкова накладна та інших документів) здійснюється з використанням ЕЦП будь-якого АЦСК відповідно до чинного законодавства.

         Електронний реєстр суб»єктів, які надають послуги, пов»язані з ЕЦП, оприлюднюється на офіційному сайті Центрального засвідчуваного органу Міністерства юстиції України czo.gov.ua/ca-registry/

         Платники податків для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

        

Підприємці «спрощенці» II та III групи повинні застосовувати РРО у разі перевищення обсягу доходу більше 1 млн.грн.

         Державна фіскальна служба на постійній основі здійснює контроль за дотриманням платниками єдиного податку  II та III групи (фізичні особи-підприємці)вимог чинного законодавства щодо застосування РРО у разі перевищення обсягу доходу більше 1 млн.гривень за календарний рік.

         Таким чином, з 1 січня 2017 року такі платники єдиного податку зобов»язані при здійсненні своєї господарської діяльності розпочати застосування РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків, а контроль за виконанням такими платниками норм чинного законодавства покладено на регіональні підрозділи органів ДФС.

         Разом з тим, ДФС звертає увагу платників єдиного податку IIта III групи (фізичні особи-підприємці)на необхідності самостійного здійснення контролю за обсягом доходу та безумовного дотримання вимог чинного законодавства з питань застосування РРО у разі перевищення обсягу доходу за календарний рік більше 1 млн.грн.

         При цьому наголошуємо, що при продажу технічно складних товарів, що підлягають гарантійному ремонту, застосування РРО є обов»язковим для усіх категорій платників податків, незалежно від виду обраної системи оподаткування.

За шість місяців Кременеччина забезпечила сплату більше 85 млн. грн.  податків і зборів

За січень-червень 2017 року до бюджетів усіх рівнів платниками податків Кременеччини сплачено 85,4 млн грн податків та зборів, що на 28,5 млн грн (або 50,1%) більше аналогічного періоду минулого року і на 17,2  млн.грн. більше очікуваного показника.

“За підсумками першого півріччя 2017 року Кременецькі платники податків забезпечили надходження до державного бюджету 26,6 млн грн. або на 4,7 млн.грн. більше від очікуваного показника. Забезпечено виконання індикативного показника на 121,4%. Місцеві громади отримали в своє розпорядження 58,2 млн грн. податкових платежів, що перевищує надходження 2016 року на 18,2 млн.грн.  Додатково надійшло до місцевого бюджету 12,2 млн.грн. Враховуючи цей перший позитив у податкових надходженнях маємо підстави для оптимістичного прогнозу щодо сталої динаміки на майбутнє”,- зазначив начальник Кременецької ОДПІ Ярослав Міщук.

Найбільші суми надходжень складають надходження із податку з доходів фізичних осіб – 52,0 млн.грн. із них  до державного бюджету надійшло 13,2 млн.грн. та до місцевого бюджету – 38,8 млн.грн.

Надходження від єдиного податку у січні-червні збільшилися на 1,5 млн.грн. або 32,3% у порівнянні з відповідним періодом минулого року та склали 8,4 млн.грн.

За перше півріччя поточного року забезпечено надходжень до місцевого бюджету плати за землю 5,6 млн.грн. або на 1,5 млн.грн. більше від очікуваного показника та акцизного податку 3,3 млн.грн. або на 194,3 тис.грн. більше від очікуваного показника.

За словами керівника інспекції, такі надходження досягнуто за рахунок сумлінного виконання громадянами конституційного обов»язку – добровільної сплати податків; вдосконалення системи адміністрування податків і зборів; впровадження електронних сервісів.